Cтрайк працвникв Луцького пдпримства електротранспорту став першим серйозним, але, ймоврно, не останнм ндикатором глибоко системно кризи в комунальних пдпримствах мста Луцька.Громада мста ВЛАСНИКОМ комунальних пдпримств. Але ми часто про це забувамо. А мський голова, виконавчий комтет та мська рада лише здйснюють управлння цим майном. Адже, згдно ст.10 Закону Украни «Про мсцеве самоврядування в Укран» - «...мськ ради представляють вдповдн громади та здйснюють вд х мен та в х нтересах функц та повноваження мсцевого самоврядування. Стаття 17 цього ж Закону каже, що «вдносини органв мсцевого самоврядування з пдпримствами та органзацями, що перебувають в комунальнй власност вдповдних громад будуються на засадах х пдпорядкованост, пдзвтност та пдконтрольност органам мсцевого самоврядування.» Стаття 42 вказаного Закону регламенту повноваження мського голови, серед яких «забезпечу в межах наданих законом повноважень...на вдповднй територ...додержання Конституц та Законв Украни...». В ншй частин ц статт читамо – признача на посади та звльня з посад кервникв ...пдпримств, установ та органзацй, що належать до комунально власност...». До вдання виконавчих органв рад, роботою який керу мський голова разом з радою, згдно ст.27 належить «забезпечення збалансованого економчного соцального розвитку вдповдно територ, ефективного використання природних, трудових фнансових ресурсв.»Чим же вдрзняються пдпримства комунально власност вд пдпримств нших форм власност? Основною метою дяльност всх пдпримств отримання прибутку шляхом виробництва та збуту товарв послуг. Для комунальних пдпримств, в деал, ця мета теж актуальна, адже частка податку на прибуток комунальних пдпримств потрапля до мського бюджету. Якщо ж комунальн пдпримства не прибутковими, або звльняються вд сплати частки прибутку, як це практикуться мсцевими радами, в тому числ Луцькою мською, у них залишаться лише одна мета – надання послуг, що мають соцальний компонент не можуть бути надан пдпримствами нших форм власност. Це важливо!Тепер скажть, будь ласка, яку соцальну функцю виконують маршрутн такс придбан за кошти бюджету, до того ж у лзинг? Вони надають бльше прав для прозду пльгових категорй, нж приватники? Н! Вони працюють на невигдних, але потрбних маршрутах? За невеликими винятками - Н¶! За первинною дею, вони мали б приносити прибуток перекривати збитки вд роботи електротранспорту, але, скажть, будь ласка, чи конкурентоздатне комунальне пдпримство в порвнянн з пдпримцем, що знаходиться на диному податку? Теж, однозначно – Н¶! То, звдки, цкаво, з точки зору авторв «лзингово схеми» мали братися прибутки?Чи ефективно було використано кошти мського бюджету, трудов ресурси комунального пдпримства в реалзац цього проекту? Як бачимо – н! Чи забезпечив мський голова дотримання законодавства, насамперед про працю та соцальний захист, мсяцями спостергаючи за зростанням заборгованост на пдпримств? Н¶! Чи забезпечено було тривалий час право на прозд пльгових категорй, зрештою право просто отримати послугу прозду пд час страйку? Вдповдь та сама! Тепер ми чумо про винних у цй ситуац – державу, що невчасно перерахову субвенц, працвникв, що, бачите, не дотримались законно процедури страйку, так, нби той вдчай, до якого х довели тривалою невиплатою зарплати, ще давав можливсть витримувати якусь процедуру. Пдпримство електротранспорту завершило 9 мсяцв поточного року з збитком у 7,5 мльйонв гривень. Скажть, ц збитки формувалися за один день? Чи за мсяць? Чи не було зрозумло на початку року, що через кризу впаде обсяг перевезень, а, вдповдно – надходження. Чи незрозумло було, що дятиме та сама, дйсно почасти несправедлива неефективна система перерахунку державних компенсацй? Було! Якщо тарифи на перевезення були збитков, то хто заважав планово поступово х оптимзувати? Не шоково, як було зроблено тепер, а розумно, щоб люди могли спланувати сво витрати, щоб цей захд не руйнував родинн бюджети. А що було зроблено з цього приводу мською владою? Читамо роздл «Транспорт» Програми соцально-економчного розвитку мста на 2008 рк. Серед цлей проритетв «розвиток пасажирського електротранспорту, розвиток мського комунального автотранспорту на баз вказаного пдпримства, а перед тим в Програм вже констатуться, що за 2007-ий, некризовий рк обсяг перевезень електротранспортом зменшився майже на третину в порвнянн з минулим роком. Читамо Програму соцально-економчного розвитку на 2009-ий рк. Те саме: «продовження розвитку комунального електротранспорту на баз Луцького пдпримства електротранспорту, оновлення парку тролейбусв...» Тльки «розвиток комунального автотранспорту» вже вилучено. А де ршення про оптимзацю структури пдпримства, про врахування кризових явищ тощо. Н слова! Схожа ситуаця в багатьох нших комунальних пдпримствах. Тому ми говоримо сьогодн про системну кризу. Насамперед – кризу управлння. НЕЕФЕКТИВНЕ управлння майном громади. Взьмемо для прикладу новостворене пдпримство «Автопарксервс», якому в свй час пропонували вддати в обслуговування ринки. Воно теж потрапило в списки боржникв з заробтно плати. Скажть мен, як може виникнути заборговансть у пдпримства, що не ма практично жодних затрат? Лише збира кошти на переважно дючих до того стоянках. Тут теж проблема державних субвенцй чи нших зовншнх факторв? А ефективно на Ваш погляд не оплачувати так званим ЖЕКам (власне ЖКП) послуг з прибирання мста, натомсть оплачувати неяксн, як на мене, послуги сумнвно приватно компан. ¶нша проблема в цй сфер – тендер на прибирання вигра комунальне пдпримство «Луцькспецкомунтранс», а послуги, знов таки нада приватна компаня. Зауважу, бюджет послуги на цей рк становить не мало, не багато – майже 7,5 мльйонв гривень. А, якщо пригадуте, для цього пдпримства теж за кошти бюджету теж в лзинг купувалась технка (понад 3,5 млн.грн.). Для чого ж було витрачати кошти громади, щоб згодом замовляти послугу в приватних структур, причому за прихованою схемою, як полюбля говорити мський голова - «непрямим шляхом».Подбна ситуаця в житлово-комунальних пдпримствах, чи так званих ЖЕКах. Станом на 1 вересня 7 комунальних пдпримств ц галуз та приватне ТзОВ «МЖК» входили до списку боржникв з зарплати. (загальна сума на 1.09.09 – понад 2 млн.грн.) Ц пдпримства також мають заборговансть з податкових, пенсйних, соцальних платежв, боргують пдрядникам за виконан роботи. Зауважу – рвень виконання видатково частини мського бюджету за 9 мсяцв поточного року в галуз житлово-комунального господарства становить трохи бльше 63%, в той час, коли видатки на органи управлння здйснен на 88,5%, засоби масово нформац профнансовано на 72,9%, культура – майже на 93%, фзична культура та спорт – бльше нж на 80%. Ось так розставля проритети мська влада. Нчого не заперечую проти спорту чи культури, але, вс розумють, коли сотн чи й тисяч людей мсяцями не отримують зарплатню – м далеко не до спортивного а
Криза комунальних пдпримств Луцька криза управлння
16 листопада 2009, 16:56
лютий 2013ПнВтСрЧтПтСбНд 678910111213141516171819202122232425262728
Криза комунальних пдпримств Луцька криза управлння :: Володимир Бондар :: Блоги. Новини мста Луцьк та Волинсько област. Вс останн под на Волин.
Комментариев нет:
Отправить комментарий